Сьогодні наші викладачі працювали за фахом. Займалися Прикладною механікою.

Нарешті руки дійшли до нашої найбільш пошкодженої аудиторії. Але щоб почати в ній ремонт вирішили демонтувати витяжку. Ми завжди дивувалися, навіщо це одоробло там потрібно, але воно було, майже не заважало, то й на нього мало хто звертав увагу.

Але якщо вже взялися ремонтувати, то варто зробити раз і назавжди. Принаймні на наступні 50 років.

Тож вирішили прибрати.

Вже через півгодини танців з бубном і болгаркою, переконалися, що те рішення було хибним. Най би й далі стояло! Нікому ж не заважало!

Склалося враження, що при будівництві спочатку поставили оту витяжку, а вже потім навколо неї побудували другий корпус політехніки! Бо ніяких інших пояснень, як оце можна було зібрати посередині нашого корпусу, ми не знайшли.

Особливо потішили нутрощі цього Левіафана. Ми були готові побачити масу пилу і сміття. Навіть кубла бджіл мають своє пояснення. Але напівтрухлий матрац у витяжці між першим і другим поверхом здивував!..

Мабуть, колись дуже давно, хлопцям на першому поверху було прохолодно, то й вони заткнули цю витяжку, щоб не тягнуло.

А витяжка так і далі стояла та виконувала своє службове призначення...